Освітня програма закладу

 

Освітня програма

комунального закладу

«Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів»

Рівненської обласної ради

на 2020-2021 навчальний рік 

 Розділ 1

Призначення школи та засіб її реалізації

 

Освітня програма розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», в рамках нормативно-правового забезпечення Нової української школи, Положення про спеціальну школу, інших актів, що регулюють забезпечення освітнього процесу в закладі.

Комунальний заклад «Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради розрахований на утримання, навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку – тяжкими порушеннями мовлення.

На 2020-2021 навчальний рік планується створити 18 класів та 4 дошкільні групи, в яких буде навчатись та виховуватись орієнтовно 226 дітей:

48 вихованців – у дошкільних групах;

78 учнів – у 1-4-х класах;

100 учнів – у 5-10-х класах.

Призначення школи полягає в наданні якісної базової середньої освіти та корекційних послуг дітям шкільного віку, які мають тяжкі порушення мовлення, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування загальнолюдських та громадянських якостей; інтеграцію особистості в систему національної культури; вирішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через два рівні освіти:

– початкова освіта тривалістю 4 роки;

– базова середня освіта тривалістю 6 років.

 

Розділ 2

Завдання та напрями освітнього процесу

 

Освітній процес у 2020-2021 начальному році в комунальному закладі «Тучинська спеціальна школа І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради організований з урахуванням вимог актів Кабінету Міністрів України, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в залежності від епідемічної ситуації в регіоні.

Освітній процес має розпочатися з визначення кожним педагогічним працівником прогалин у знаннях учнів з урахуванням вивченого навчального матеріалу. Задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного або дистанційного навчання приділити більше уваги традиційному повторенню вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання».

Для цього можуть бути проведені діагностичні роботи (усні співбесіди) опитування з основних навчальних предметів з метою вивчення рівня засвоєння матеріалу учнями за попередній рік (здебільшого, за період карантину). Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно: попередньо планує з урахуванням досвіду організації дистанційного навчання в минулому році, вносить певні корективи до плану після проведення діагностичних робіт.

Відповідно скоригована корекційно-розвиткова робота з урахуванням не проведених корекційно-розвиткових занять, не засвоєного учнями навчального матеріалу забезпечить підвищення корекційної спрямованості освітнього процесу.

Окрім забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами на освіту, важливим завданням закладу є набуття учнями ключових компетентностей. Зокрема, це формування життєвих, соціальних компетентностей учнів, здійснення їх допрофесійної підготовки, соціалізації.

Формування життєвих компетентностей є важливим напрямом освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами. Це комплексність і неперервність психолого-педагогічної, трудової, фізичної, соціальної реабілітації учнів шляхом створення оптимальних умов для їх фізичного, інтелектуального, психологічного розвитку.

Відповідно організований освітній процес забезпечує не просто засвоєння навчального матеріалу, але й формування спеціальних компетентностей з урахуванням особливостей діяльності дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями розвитку. Такі компетентності учнів потрібні не тільки у закладі освіти, але й у родині, на дозвіллі, у майбутніх виробничих стосунках.

Надзвичайно важливу роль відіграє корекційно-розвиткова робота, години на проведення якої є обов’язковою частиною інваріантної складової навчальних планів типових освітніх програм. Це посилює корекційну спрямованість навчання та виховання як основи подальшої реабілітації дітей з особливими освітніми потребами, формування навичок спілкування, підготовки дітей до життєдіяльності після закінчення школи.

В рамках НУШ наголошується на важливості формування у дітей життєвих компетентностей, запровадження педагогіки партнерства, співпраці з батьками, надання їм консультативно-методичної допомоги з метою сприяння їх активній участі в освітньому процесі, зокрема, корекційно-розвитковій роботі. Участь батьків в освітньому процесі своїх дітей підвищує його результативність, сприяє співпраці батьків з педагогічними працівниками.

Незаперечною є важливість співпраці спеціального закладу освіти з батьками дітей з особливими освітніми потребами в умовах карантину з урахуванням досвіду, напрацьованому у першому півріччі 2020 року, для забезпечення ефективності навчання дітей.

Водночас, сучасні тенденції розвитку освіти зумовлюють вимоги до підготовки педагогічних працівників, зокрема, до інноваційної діяльності, в частині організації дистанційного навчання з урахуванням вимог сьогодення (у тому числі в умовах запровадження карантину).

Організація освітнього процесу в умовах очного, і умовах дистанційного навчання не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.

 

Розділ 3

Навчальний план та його обґрунтування

 

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру І-ІІ рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає граничнодопустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної та варіативної складової.

Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіти здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, їх інтеграцію та логічну послідовність, вивчення яких будуть подані в рамках навчальних планів:

для 1, 2, 3-х класів – за Типовою освітньою програмою початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженою наказом МОН України від 26.07.2018 №814 (додаток № 9) за програмою, розробленою під керівництвом Савченко О.Я.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

– мовно-літературна – спрямована на формування мовленнєвої компетентності;

– математична – спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;

– природнича – має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки

– технологічна – формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

– соціальна і здоров’язбережувальна – формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

– громадянська та історична – формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

– мистецька – формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

– фізкультурна – формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Державний стандарт початкової освіти (1, 2, 3 класи) складається з освітніх галузей: «Мовно-літературна», «Математична», «Природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична», «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька», «Фізкультурна», які реалізуються через навчальні предмети.

Освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується через предмети «Українська мова», «Українська література», «Іноземна (англійська) мова».

Освітня галузь «Математична» реалізується через предмет «Математика».

Освітня галузь «Природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична» реалізується через предмет «Я досліджую світ».

Освітня галузь «Технологічна» реалізується через предмет «Трудове навчання».

Освітня галузь «Інформатична» реалізується через предмет «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецька» реалізується через предмети «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво».

Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується через предмет «Фізична культура».

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
1 2 3
Мовно-літературна Українська мова та літературне читання 7 7 7
Іноземна (англійська) мова 2 2 2
Математична Математика 4 4 4
Природнича

 

Соціальна і здоров’язбережувальна

 

Громадянська та історична

Я досліджую світ

 

 

 

3

 

3 3
Технологічна Трудове навчання 1 1 1
Інформатична Інформатика 1 1
Мистецька Образотворче мистецтво 1 1 1
Музичне мистецтво 1 1 1
Фізкультурна Фізична культура 3 3 3
Усього 22 23 23
Корекційно-розвиткова робота Корекція мовлення 5 5 5
Корекція розвитку 3 3 3
Логоритміка 2 2 2
Лікувальна фізкультура 2 2 2
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 1 1 2
курси за вибором християнська етика 1 1 1
Гранично допустиме навчальне навантаження 20 21 22
Сумарна кількість годин інваріантної та варіативної складових 35 36 37

 

для 4-х класівза Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженою наказом МОН України від 25.06.2018 № 693 (додаток № 8).

Освітню програму для 4 класу укладено за такими освітніми галузями: «Мови і література», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Здоров’я і фізична культура», «Технології», «Мистецтво».

Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова».

Освітня галузь «Математика» реалізується через предмет «Математика».

Освітня галузь «Природознавство» реалізується через предмет  «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» через предмет «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатики».

Освітня галузь мистецтво реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво».

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
4
Мови і літератури Українська мова 5
Іноземна (англійська) мова 2
Математика Математика 4
Природознавство Природознавство 2
Суспільствознавство Я у світі 1
Здоров’я і фізична культура Фізична культура 2
Основи здоров’я 1
Технології

 

Трудове навчання 1
Сходинки до інформатики 1
Мистецтво Музичне мистецтво 1
Образотворче мистецтво 1
Разом 21
Корекційно-розвиткові заняття Корекція мовлення 5
Корекція розвитку 3
Логоритміка 2
Лікувальна фізкультура 2
Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття 1
курси за вибором християнська етика 1
Гранично допустиме навчальне навантаження 22
Сумарна кількість годин інваріантної та варіативної складових 34

 

для 5-10-х класів – за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженою наказом МОН України від 12.06.2018 № 627 (додаток № 11).

Державний стандарт базової загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами складається з 7 освітніх галузей: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Математика», «Природознавство», «Мистецтво», «Технології», «Здоров’я і фізична культура».

Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через навчальні предмети: «Українська мова» «Українська література», «Іноземна мова (англійська)», «Зарубіжна література».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через предмети «Історія України» (5-10 класи), «Всесвітня історія» (6-10 класи), «Правознавство» (9-10 клас).

Освітня галузь «Математика» реалізується через навчальні предмети: «Математика» (5-6 класи), «Алгебра» та «Геометрія»  (7-10 класи).

Освітня галузь «Природознавство» реалізується через навчальні предмети: «Природознавство» (5 клас), «Біологія» та «Географія» (6-10 класи), «Фізика» та «Хімія» (7-10 класи).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через навчальні предмети: «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво» (5-7 класи), «Мистецтво» (8-10 класи).

Освітня галузь «Технології» реалізується через навчальний предмет «Трудове навчання», «Інформатика»  (5-10 класи).

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура» (5-10 класи).

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах
5 6 7 8 9 10
 

Мови і літератури

Українська мова 4 4 4 4 4 4
Українська література 2 2 2 2 2 2
Іноземна (англійська) мова 3 3 3 3 3 3
Зарубіжна література 1 1 1 1 1 1
Суспільствознавст-во Історія України 1 1 1 1 1 1
Всесвітня історія 1 1 1 1 1
Правознавство 1 1
Математика Математика 4 4
Алгебра 2 2 2 2
Геометрія 2 2 2 2
 

Природознавство

Природознавство 1
Біологія 1 2 2 2 2
Географія 2 1 2 2 1
Фізика 2 2 2 2
Хімія 1 2 2 2
 

Мистецтво

Музичне мистецтво 1 1 1
Образотворче мистецтво 1 1 1
Мистецтво 1 1 1
Технології Трудове навчання 2 2 1 1 1 1
Інформатика 1 1 1 1 1 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1
Фізична культура 2 2 2 2 2 2
Р а з о м 24 27 29 30 31 31
Корекційно-розвиткові заняття Корекція мовлення 6 6 5 5 5 5
Логоритміка 1 1 1 1 1 1
Ритміка 1 1 1 1
Лікувальна фізкультура 2 2 2 2 2 2
Додаткові години на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 1 1 1 2 1 1
курси за вибором християнська етика 0,5 1 0,5 1 0,5
Гранично допустиме навчальне навантаження (без корекційно-розвиткових занять) 25 28 30 32 32 32
Сумарна кількість годин інваріантної та варіативної складових 34 37 38 40 40 40

 

В навчальні плани включено корекційно-розвиткові заняття. Ці заняття спрямовані на компенсацію порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя та реалізуються через предмети: «Корекція мовлення», «Корекція розвитку», «Логоритміка», «Лікувальна фізкультура», «Ритміка».

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

  1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.
  2. Подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.
  3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.
  4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: корекція мовлення, корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура.

 

Розділ 4

Форми організації освітнього процесу

 

4.1. Рекомендовані форми організації освітнього процесу здобувачів освіти школи І ступеня

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організовує в межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Навчальний день у 1-3 класах Нової української школи розпочинати ранковими зустрічами, метою яких є створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі та формування в учнів мотивації до навчальної діяльності.

Тривалість уроків у закладі становить: у перших класах – 35 хвилин, у других-четвертих класах – 40 хвилин.

 

4.2. Рекомендовані форми організації освітнього процесу здобувачів освіти школи ІІ ступеня

 

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних та корекційних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями.

 

 

 

 

Розділ 5

Опис та інструменти шкільного забезпечення якості освіти

 

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання.

 

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

Розділ 6

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів 1-4 класів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів 5-10 класів:

спілкування державною мовою;

спілкування іноземними мовами;

математична компетентність;

основні компетентності у природничих науках і технологіях4

інформаційно-цифрова компетентність;

уміння вчитися впродовж життя;

ініціативність і підприємливість;

соціальна і громадянська компетентність;

обізнаність і самовираження у сфері культури;

екологічна грамотність і здорове життя.

 

Розділ 7

Показники реалізації освітньої програми

 

Рівень досягнень учнів буде вивчатись шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів, проведення контрольних випробувань учнів.

 

Розділ 8

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

 

Для виконання освітніх програм школи на 2020-2021 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріантної частини, що забезпечують інтеграцію загальноосвітніх програм у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти.

 

Розділ 9

Структура навчального року

 

Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ) Закону України «Про освіту»  структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020-2021 навчальний рік розпочинається 01 вересня святом – День знань.

 

Структура 2020-2021 навчального року:

 

І. Навчальні семестри

І семестр – з 01 вересня по 03 січня 2021 року

ІІ семестр – 21 січня по 28 травня 2021 року

Навчальні екскурсії у 1-4-х класах проводяться з 24 по 26 травня та навчальна практика у 5-9-х класах – з 12 по 25 травня у другій половині дня.

 

ІІ. Канікули

  • осінні – з 26 по 30 жовтня 2020 року;
  • зимові – з 04 по 20 січня 2021 року;
  • весняні – з 22 по 26 березня 2021 року;
  • додаткові весняні – з 05 по 07 травня 2021 року.

 

Свято «Останній дзвінок» для учнів 1-9-х класів та вручення свідоцтв про базову середню освіту для учнів 10-х класів – 28 травня 2021 року.

 

Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну та регламентуються режимом дня та розкладом уроків, затвердженими директором школи та погодженими начальником Гощанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області.